СПЕЦПРОЄКТ
5 головних факторів:
як бізнесу знайти справді надійний банк
На що слід звертати увагу, обираючи фінансову установу
.png)
В умовах складної військової ситуації клієнтам особливо важливо знайти надійний банк, із яким не виникнуть проблеми незадовго після відкриття рахунку. Особливо важливо співпрацювати з надійним банком підприємцям, адже від стабільності фінустанови залежить зручність обслуговування клієнтів та навіть майбутнє їх бізнесу.
«Мінфін» разом із найбільшим приватним українським банком ПУМБ вирішив розібратись, які основні ризики сьогодні виникають перед банківською системою та на які аспекти варто звертати увагу, щоб обрати справді надійну установу.
Стійкість під час війни
Незважаючи на те, що з часу початку повномасштабного російського вторгнення в Україну минуло вже понад рік, банківська система країни не лише залишається стабільною, але й демонструє ознаки відновлення і навіть нарощує деякі показники.
Якщо під час кризи у 2014-2017 роках із ринку було виведено майже 90 банків, включаючи низку великих, то зараз нічого подібного не спостерігається. Майже відразу після початку бойових дій Нацбанк вирішив ліквідувати два банки з російським капіталом, а згодом неплатоспроможним було визнано Мегабанк та Банк Січ. Однак, жоден із них не мав значної клієнтської бази, і їхні проблеми для ринку пройшли майже непоміченими.
Про стійкість банків говорить той факт, що навіть за підсумками шокового березня 2022 року активи в системі скоротилися лише на 2,2%, а на кінець року – показали зростання на 17,9%.
.jpg)
Сергій Магдич
заступник голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ
«Перші два місяці банки були змушені зайняти спостережну позицію. На очах банкірів відбувалося різке падіння ліквідності за рахунок відтоку пасивів.
Проте зараз, за результатами року, ми можемо говорити про стабілізацію галузі. Важливу роль у цьому відіграла політика НБУ: введені обмеження на купівлю валюти та рух капіталу, зняття готівки за кордоном та порядок розрахунків тощо».
На початку березня НБУ заявляв, що, незважаючи ні на що, банківська система працює злагоджено. Сприяло цьому, зокрема, і суттєве очищення від проблемних банків у попередні роки.
Звісно, не обійшлося і без труднощів у роботі банків у перші місяці після початку війни. Зокрема, проблеми виникали з поповненням банкоматів готівкою, банки зменшували кредитні ліміти. Однак, за декілька місяців фінустанови почали скасовувати обмеження.
Що наразі відбувається з банками
За останніми даними, які оприлюднив НБУ, банківська система минулого року була прибутковою і заробила майже 25 млрд грн. Хоча це приблизно утричі менше того, що було зароблено у 2021, повернення до прибутковості сьогодні можна розглядати, як безперечно позитивний фактор.
Відповідно до статистики Нацбанку, українці продовжують довіряти банківській системі. За підсумками січня, фізособи тримають на банківських рахунках близько 929 млрд грн. І навіть, незважаючи на війну, ці цифри демонструють зростання. Наприклад, за підсумками першого півріччя минулого року ця сума становила 786 млрд, а на початок 2022 року – 727 млрд грн.
Бізнес на банківських рахунках тримає 965 млрд грн. Це теж більше, ніж було на початку минулого року, коли загальна сума коштів суб’єктів господарювання становила трохи менше 800 млрд грн.
Хоча банки продемонстрували стійкість, продовження війни загострює ризики. Основний з них – кредитний. Фінустанови поступово визнають кредитні збитки та відображають вплив військових подій на якість активів. У НБУ констатують, що ця проблема посилюватиметься.
Тому підприємцям при виборі банку сьогодні необхідно бути особливо уважними. Нижче редакція «Мінфіну» разом із корпоративним банкіром ПУМБ Сергієм Магдичем роз’яснює, як бізнесу бути впевненим у своєму фінансовому партнері навіть у період війни.
На що варто звертати увагу підприємцям при виборі банку
1
Динаміка кредитного портфелю
Зараз головна проблема банків – це скорочення капіталу через погіршення якості кредитного портфелю та девальвації національної валюти. Втім, більшість установ не припинили фінансувати та підтримувати своїх бізнес-клієнтів навіть під час війни. Безумовно, змінивши підходи щодо оцінки ризиків та принципи прийняття рішень.
Як пояснює Сергій Магдич, для того, щоб забезпечити більшу стійкість у період війни, банки дійсно змушені приймати усвідомлені рішення про зниження темпів кредитування, щоб нівелювати ризики втрат капіталу. Однак, це не говорить про проблеми установи, це, радше, дії, необхідні для забезпечення надійності у непростих умовах.
.png)
Інша справа, якщо зменшення обсягів кредитування пов'язане зі значним відтоком депозитів. Скорочення активів у такій ситуації може бути маркером того, що банк почав працювати гірше. В умовах військової економіки найбільше піддаються цьому ризику невеликі банки. Саме вони можуть першими залишити ринок. «У такому разі, аби компенсувати відтік депозитів, банки змушені зменшувати свої активи, звертатися за рефінансуванням до НБУ та залучати нові депозити за агресивними відсотковими ставками, які мають насторожити клієнта» – розповідає Магдич Сергій. Тому при виборі банку дуже важливо оцінювати динаміку зростання та зменшення його активів і пасивів.
«За минулий рік кредитний портфель корпоративного бізнесу ПУМБ перевищив довоєнний рівень та становив майже 41 млрд грн. Це говорить про одне – навіть у такий складний період банк продовжив фінансувати та допомагати українському бізнесу. Водночас, продемонстрував зростання і портфель пасивів, збільшившись за турбулентний 2022 рік на 6,5 млрд грн», – зазначає Магдич.
2
Відповідність нормативам НБУ
НБУ встановлює для банків показники, за межі яких вони не повинні виходити. Найважливішими серед них є наступні:
Норматив достатності регулятивного капіталу Н2 (не менше 10%);
.png)
Норматив достатності основного капіталу Н3 (не менше 7%);
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента Н7 (не більше 20% для системно важливих банків);
Коефіцієнт покриття ліквідністю LCR (не менше 100%);
Коефіцієнт чистого стабільного фінансування NSFR (щонайменше 100%).
Для прикладу, ПУМБ вдається у воєнний період навіть перевиконувати ці показники. Як розповів редакції Сергій Магдич, цього установа досягла завдяки сформованому раніше запасу міцності з капіталу та ліквідності. «Банк сформував суттєві запаси для стрімкого зростання бізнесу у майбутньому, тепер зростання бізнесу сповільнилося, а запаси допомагають впевнено долати воєнний період», – пояснює він.
3
Чи є банк системно важливим
Щороку Нацбанк визначає системно важливі банки. Це ті установи, проблеми в яких можуть вплинути на всю банківську систему. Якщо говорити простіше, то це найважливіші банки країни. До цих банків регулятор висуває значно підвищені вимоги до стійкості.
«Зокрема, НБУ може встановлювати для них додаткові вимоги до капіталу, тоді у системно важливих банків має бути сформований його додатковий запас, вище нормативу. Це збільшує спроможність покрити неочікувані збитки та знижує ризик дефолту. Також такі банки зобов'язані дотримуватися підвищеного нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – не більше 20%. Для інших банків цей показник може сягати 25%», – зазначає Магдич Сергій, заступник голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ.
Наразі такий статус мають 15 установ. ПУМБ належить до переліку системно важливих банків із 2019 року і повністю відповідає вимогам Нацбанку.
«Цей статус банк отримав завдяки значній кількості клієнтів, які йому довіряють, та розміру коштів, які зосереджено на їх рахунках. Зростання депозитних портфелів завжди свідчить про довіру клієнтів до банку та означає, що фінустанова відповідає вимогам надійності, стійкості і достатності капіталу», - ділиться банкір ПУМБ.
4
Особливості рефінансування
За оцінками аналітиків, проблеми можуть виникнути у банків, які залежні від рефінансування НБУ. Влітку минулого року НБУ підвищив ставку за довгостроковим рефінансуванням до 27% і, за словами президента Асоціації українських банків Сергія Дубаса, внаслідок цього в зоні ризику можуть опинитися майже третина всіх вітчизняних банків.
Водночас, варто розуміти, що сам факт отримання банком рефінансування зовсім не говорить про проблеми установи. Рефінансування отримують, в тому числі, і найбільші та найнадійніші банки. Зокрема, і державні банки, та банки, які входять до іноземних групп, і здавалося б, завжди могли б отримати потрібні кошти від своїх акціонерів. Тут, радше, значення має мета, з якою банк отримує рефінансування, - пояснює Сергій Магдич.
.png)
«Наприклад, ПУМБ ще за рік до війни прийняв рішення щодо активнішого фінансування роздрібних та корпоративних клієнтів за рахунок коштів, вкладених в ОВДП. Задля поповнення своєї вторинної ліквідності було спеціально залучено рефінансування, яке вже на початку цього року було погашено у повному обсязі» – пояснює топ-менеджер. За іншого сценарію банки можуть звертатися за рефінансуванням через масовий відтік депозитів та неможливість самостійно підтримувати свою ліквідність. Саме в цих обставинах можна зробити висновок, що банк дійсно став почувати себе гірше.
5
Операційний прибуток банку
Операційний прибуток банку демонструє, чи здатен він заробляти кошти навіть у нинішні складні часи, а отже, чи міцно стоїть на ногах. Однак, сьогодні це не означає, що банк прибутковий. Основна причина, чому банки в умовах війни фіксують збитки, – формування резервів під фактичні та очікувані кредитні втрати.
Варто розуміти, що відрахування до резервів – це не реально втрачені кошти, а в значній мірі своєрідна подушка безпеки на покриття збитків від розвитку окремих сценаріїв у майбутньому. Якщо вона не знадобиться, резерви частково будуть перераховані, а виведені з резервів кошти будуть відображені як прибуток у майбутньому.
.png)
«Це необхідно для того, щоб банк зміг забезпечити собі подальші умови фінансової діяльності та уникнути коливань у прибутках, пов'язаних зі списанням втрат за непогашеними кредитами через війну. У бухгалтерському обліку створення резервів під очікувані втрати зменшує фінансовий результат поточного періоду. Тому звертати увагу важливо на динаміку операційного прибутку до резервів, який завжди має бути позитивним. Саме позитивна динаміка операційного прибутку та якісно сформовані резерви значною мірою відображають фактичний стан здоров’я фінансової установи», – зазначає Магдич.
Спільний спецпроєкт ПУМБ та «Мінфіну»
