СПЕЦПРОЄКТ
Якими темпами рухається світова інфляція
Як вона впливає на економіку України
Останні роки наочно показали, що від інфляції не захищені навіть розвинені країни з, начебто, стабільної економікою. Так, у США, наприклад, торішній показник зростання споживчих цін становив 8,3%. Це рекордне значення протягом останніх 40 років. У Німеччині інфляція зросла до 7,4%, у Великій Британії – до 9%, а у Євросоюзі – до 8,1%.
Звісно, ці процеси не оминули й Україну. Війна, яку розв'язала росія, також впливає на них. Експерти LBLV розкажуть про те, на що чекати від показника зростання споживчих цін у поточному році і чи варто побоюватися його змін українцям.
Через що почалося зростання інфляції у світі?
Підвищена інфляція є основним чинником появи великої кількості проблем. По-перше, вона впливає на скорочення реальних доходів громадян, вдаряючи по найменш забезпеченим групам. По-друге, це досить сильно спотворює ринкові сигнали, від чого планування на довгостроковий період стає практично неможливим. Для того, щоб впоратися з інфляцією, світові центробанки нерідко вдаються до різкого посилення монетарної політики. Це, у свою чергу, може дуже сильно позначитися на економічній ситуації країни та негайно спричинити спад у всіх основних її сферах. Аналогічна ситуація вже простежувалася раніше. Багато хто пам'ятає цей період як кризу 80-х.
Щодо минулого року, коли проблеми в головних економіках світу лише почали формувати велику снігову кулю, тоді чітко простежувався так званий ведмежий тренд. Це коли ринок активно зростає. Але найбільше росла інфляція. Започаткована росією війна в Україні та енергокриза в Європі викликали рекордний її сплеск майже в усіх країнах світу.
Найбільшим рівень зростання споживчих цін виявився для Зімбабве – там показник зафіксувався на позначці 269%. За цією державою до топ-5 антирейтингу увійшли також Ліван – 162%, Венесуела – 156%, Сирія – 139% та Судан – 103%.
У Європі інфляція зростала хоч і не так стрімко, але все ж таки значно, враховуючи, що економіки регіону прямо впливають на рухи світового ринку. У Німеччині зростання споживчих цін до жовтня 2022-го, наприклад, склало 10,4% – це рекордний показник для країни з 1953 року. У Великій Британії піковим виявилося значення 11,1% за аналогічний місяць. Востаннє ця країна фіксувала такі значення далекого 1981 року. Ще один антирекорд простежували Сполучені Штати. Минулого червня інфляція там склала 9,1% – найвищий рівень за минулі 40 років.
Основних причин зростання інфляції, яке розпочалося у 2022 році та все ще простежується навесні 2023-го, експерти називають кілька. Рухаючись хронологічно, варто спершу вказати наслідки глобальної пандемії. Після скасування коронавірусних обмежень світова економіка відновлювалася дуже швидко. Уряди різних країн запроваджували заходи її стимуляції, найчастіше зменшуючи ставки за кредитами та викуповуючи активи.
Це, своєю чергою, викликало зростання споживчого та інвестиційного попиту, за якими не встигали логістика й виробництво. Як наслідок, ми могли спостерігати проблеми з постачанням найбільших компаній-виробників. Дефіцит компонентів в одних фірм створював затримки виробництв в інших. Наприклад, брак світового ринку мікропроцесорів призупинив виробництво автомобілів. Водночас попит на них значно зріс. У результаті українці, які зіштовхнулися з необхідністю придбання транспортного засобу, простежили, як подорожчали не лише нові, а й уживані моделі. Аналогічно піднялися ціни на паливо, метали, будматеріали та навіть продукти.
Військове вторгнення російської армії на територію України 24 лютого минулого року лише посилило наявний дефіцит товарів. Блокування портів і санкції, накладені на РФ, сколихнули ціни на зерно, олію, нафту і газ для всього світу.
Пізніше виявилося, що наслідки для глобальної економіки від цієї війни ще масштабніші. Мало хто знав, що Україна є лідером з експорту неону, який потрібний для функціонування ексимерних лазерів, без яких не обійтися у виробництві багатьох видів техніки. Таких нюансів досить багато.
Як інфляція вже вплинула на економіку України?
Минулого року, коли вибухове зростання споживчих цін у світі тільки почало масово фіксуватися, в Україні воно склало 22,6%. Продукція, що пройшла обробку, за рік подорожчала на 29,3%. Додавало до вартості все: м'ясні продукти, олія, напої, солодощі, кава, прянощі, риба та багато іншого. Основною причиною цього стало виснаження запасів таких товарів та різке зростання офіційного курсу долара на чверть.
Щодо непродовольчих груп товарів, вони подорожчали за минулий рік на 21,3%. Мовиться про іграшки, побутова хімія, предмети гардероба, канцтовари, їжа для домашніх тварин, автомобілі тощо. Це пов'язано з вичерпуванням імпортованої продукції, придбаної до моменту коригування офіційного доларового курсу в липні, а також збільшенням витрат великих і середніх бізнесів для продовження своєї роботи.
Графіки відключень електроенергії, про які населення України щойно почало забувати, стали причиною зростання вартості товарів для утеплення: ковдр, халатів, механічних нагрівачів та інших. Водночас уповільнилося зростання вартості побутової техніки та електроприладів через падіння попиту на них.
Найбільше, напевно, для українців подорожчало паливо, зазначили в lblv.com. Минулого року зростання цін становило 69,4% через дефіцит сировини, труднощі з його постачанням і збільшеним попитом серед населення: багато хто використовував бензин для генерації електроенергії. Цього року його вартість продовжить зростати. Насамперед тому, що з 1 липня в Україну повернеться податкова ставка на бензин, LPG та дизель у розмірі 20% замість поточних 7%.
Сира продукція збільшилась у ціні на 41,6%. До грудня зростання сповільнилося через деокупацію значної частини Херсонської області та розблокування постачання вироблених у ній товарів на територію інших регіонів.
Чого чекати від інфляції у 2023 році?
Міжнародний валютний фонд вважає, що світова інфляція продемонструвала свої пікові значення наприкінці минулого року. Попри те, що в останні кілька місяців ми насправді бачимо її зниження в Євросоюзі, США та інших великих країнах з розвиненою економікою, аналітики запевняють: темпи продовжать перевищувати цільові рівні. Але є й хороша новина: у 84% країн світу рівень зростання споживчих цін виявиться нижчим, ніж був 2022-го.
З урахуванням досягнення глобального показника інфляції минулого року 8,8%, МВФ пророкує йому падіння до 6,6% до грудня поточного та досягнення 4,3% у 2024-му. Крім того, частка держав, у яких зростання споживчих цін виявилося двозначним, також має значно знизитися.
Невтішними прогнози від фонду є для Венесуели, Туреччини, Зімбабве та Польщі, які можуть зіштовхнутися з деякими проблемами. Водночас азійські країни зафіксують інфляцію на рівні менш ніж 3%.
Для України аналітики пророкують посилення зростання споживчих цін. Насамперед через зміцнення економіки та нарощування попиту з боку покупців. На це також вказує Інфляційний звіт, складений Мінекономіки. Там говорять і про те, що якщо російські війська відновлять масове знищення нашої критичної інфраструктури, то інфляція злетить сильніше.
Саме значні руйнування, викликані ракетними обстрілами з боку РФ, постійний терор нею мирних громадян і, як наслідок, тимчасовий вихід багатьох бізнесів з українського ринку або їхня ліквідація стали основною причиною дисбалансу в економіці. Найбільше його можна було простежити в енергосекторі та на ринку праці. Наразі військові дії на території нашої держави ще не закінчені, а отже, інфляційні чинники лише посилюються, кажуть у LBLV.
У січні поточного року споживча інфляція в Україні зростала помірно, на рівнях минулого місяця – 0,8%. При цьому її річні темпи зростання уповільнилися на 0,6%, до 26%.
У Міністерстві економіки впевнені в тому, що поточний рух індексу споживчих цін у країні визначається тими ж чинниками, що й 2022-го. Насамперед це війна, а якщо конкретніше, то наслідки ворожих обстрілів і здатність бізнесу відновлюватись та функціонувати в екстремальних умовах.
Якої думки експерти?
Андрій Новак, голова Комітету економістів вважає, що Україна вже пройшла пік зростання інфляції й далі буде легше: «Коли сталося подорожчання цін на пальне, цей інфляційний пік, сподіваюся, ми пройшли…».
Водночас голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев висловив думку, що зростання споживчих цін – явище цілком звичне. «Це нова реальність, і ми тут не повинні бути шоковані. Якщо інфляційний процес йтиме так, як йдеться, нічого катастрофічного в цьому немає. Так, це проблема, ситуація важка, але жодної катастрофи у цьому немає», – сказав він.
Фінансовий експерт Любомир Остапов говорить про те, що інфляція має бути присутня в економічному житті держави, щоправда, помірна: «У них (влади країн – ред.) є мета – 2% інфляції. І, вважається, така маленька інфляція краща, ніж її взагалі немає».
Чи варто боятися зростання споживчих цін?
Варто пам'ятати, що боротьба з інфляцією – це завдання світових центробанків. Поки вони дотримуватимуться політики нарощування базових ставок, фінансові ринки відчуватимуть труднощі. Зважаючи на те, що такі дії показують бажаний результат, поки що про завершення курсу посилення кредитних показників говорити зарано.
Водночас українцям панікувати не варто. Експерти нагадують, що ми вже проживали подібний досвід у 2014-2015-х, коли курс долара злетів з 8 до 26 гривень, а за ним й ціни на продукти. Інфляція тоді досягла рекордних із 2000 року 24,5%.
Щоб пережити такий непростий період, населенню України радять оптимізувати витрати та брати участь у відновленні країни. Сьогодні ми корисні сплатою податків, комунальних платежів та донатами, які спрямовані на потреби армії. LBLV нагадує про те, що будь-яка криза рано чи пізно закінчується, і ця – не виняток!
Спільний спецпроєкт LBLV та «Мінфіну»
