Пережили атаки російських хакерів, перевезли офіс до Чернівців та обслуговуємо українців за кордоном
Як засновники "Мінфіну" працюють під час війни
Продуктову фінтех-компанію Treeum, якій належить сайт Minfin.com.ua, війна, як і багатьох інших, застала зненацька. СЕО Іван Євтушенко каже, що вторгнення порушило всі раніше збудовані плани, але через два місяці є й підстави для оптимізму. В інтерв'ю “Мінфіну” він розповів про вихід на ринки Філіппін та Шрі-Ланки, важкі рішення та про те, чому український бізнес крутий.
Про перший день війни
До війни ми прораховували різні варіанти ескалації конфлікту і будували свої плани, орієнтуючись на них. У результаті заклали до бюджету певний "запас міцності", який дозволив би нам протриматися в "режимі заощадження енергії" тривалий час. Але ми й у страшному сні не могли уявити авіанальоти, ракетні обстріли, окупантів під Києвом. Безумовно, це прорахунок і помилка, зокрема, моя особиста.
О 9-й ранку 24 лютого, як тільки ми дізналися про війну, почали терміново виплачувати повну зарплату за лютий. Це перший крок, який ми зробили, щоб допомогти працівникам.
Я написав усім листа, розповів, як бачу те, що відбувається, спробував заспокоїти. Пізніше того ж дня зробив докладний апдейт ситуації та щодо наших найближчих дій як компанії. Ключовим завданням перших днів стала безпека всіх нас.
Про військові проблеми
На російському ринку ми не працювали. Ще у 2014 році ми ухвалили принципове рішення не розвиватися в цій країні, тому втрачати там було нічого. Оскільки на український ринок орієнтовано 98% нашого бізнесу, то за березень-квітень наш виторг скоротився в середньому на 85%. Насамперед повністю “згорнувся” кредитний бізнес, раніше він допомагав українцям отримувати гідне кредитування від банків та фінансових компаній. Доходи інших напрямів скоротилися на 70% і більше. Довелося ухвалювати важкі рішення.
Ми зупинили інвестиції у більшість наших проєктів, розробку капіталомістких продуктів, хоча за кожним з них стояли місяці активної роботи та злагоджені команди. Загалом довелося скоротити 20% працівників – це 60 людей. Так, ми виплатили їм компенсації, допомагаємо зараз з пошуком роботи, але розлучатися нам було вкрай важко.
Інша неприємна історія - "зависла" дебіторська заборгованість. Ми завжди вірили партнерам та працювали з відстрочкою платежів. На жаль, дехто “заховався у бункер” і обіцяє виконати свої зобов'язання “після війни”. Для мене це однозначно "зрада", тому що своїми діями такі партнери підривають наші сили та віру у швидке відновлення. Імена називати не буду, усі шановні люди.
Про людей
Звикнути до війни неможливо, але люди адаптуються. З перших днів усі наші співробітники організувалися та допомагають країні. Хтось на фронті та в теробороні, багато розробників та маркетологів — в IT-армії України. Якщо співробітник боровся на інформаційному фронті, ми перемикали його на цей напрямок з основної роботи, зберігаючи заробітну плату. Наші сайти працювали 24/7, з першого дня війни ми висвітлювали економічні події, давали оцінку санкцій проти росії, допомагали українцям розбиратися з назрілими проблемами.
У перші ж дні ми почали розміщувати рекламу по всьому світу із закликом перераховувати кошти на ЗСУ та фонду “Повернись живим”. Окремо провели кампанію на Росію: показували правдиві фото війни, закликали вийти на демонстрації проти путінського режиму. Ми створили закриту спільноту діджитал-маркетологів, в якій координуємо та продовжуємо розсилку смс та імейлів про війну на російські номери. Сукупно наша робота охопила вже понад 4 млн. росіян.
Комічно, але така наша активність і схожість домену сайту Мінфін з Міністерством фінансів України розлютила російських хакерів. Ми пережили вже три їхні атаки. Одного разу їм навіть вдалося прорватися і розмістити на головній сторінці Мінфіну повчання: «Не думайте, что Я пришел принести мир на землю: не Мир пришел Я принести, но меч…». На щастя, ненадовго, наші програмісти змогли швидко все виправити. Відповідати ми росіянам не стали, але зараз є один популярний канал Льоші Дурнєва у Telegram. Ви розумієте…
Частина тріумівців опинилася у гарячих точках. Дивом нам вдалося організувати виїзд деяких із них із північних районів Київської області. То були Буча, Ірпінь, Гостомель. Після того, як увесь світ побачив, що відбувалося в цих містах... Важко передати словами, що я й усі ми відчували тоді.
Про плани
Зараз ми активно продаємо лише ті продукти, які справді мають цінність та допомагають зберегти гроші українців.
Коли в перші дні війни «лежали» всі державні реєстри, ми в буквальному сенсі на коліні виписували поліси “зелена картка” на бланках, що залишилися, тим, хто терміново виїжджав з країни на авто. Клієнти оформляли поліси як зазвичай на Finance.ua (медіа-проєкт Treeum - прим. ред.), але забирали їх з особливих точок самовивозу — будинків та підвалів наших співробітників. Завдяки цьому тисячі українців змогли залишити країну у перші дні війни.
Після того, як НБУ дозволив виїжджати за кордон на авто по скану полісу або зовсім без нього, ми продовжили консультувати всіх наших клієнтів, у тому числі з питань медичного страхування та карт асистансу — це допомога в дорозі водіям, які знаходяться далеко від дому.
Наш термін планування зараз — максимум два-три місяці, і він є адаптивним. Ми розуміємо реальність, у якій живемо: під час війни все змінилося — те, що багато значило для клієнтів, зараз може вартувати ніщо. Але сидіти склавши руки ми не можемо, це не відповідає нашому підприємницькому характеру.
Наш пріоритет сьогодні — зберегти робочі місця для 300 людей. Для цього акціонери (Dragon Capital – прим. ред.) продовжують фінансово підтримувати компанію, а менеджмент щодня шукає додану вартість, за яку готовий платити споживач чи бізнес. Шукаємо і партнерів, які можуть доповнити нас та посилити експертизою на нових ринках, кілька варіантів вже маємо.
Раніше ми активно допомагали банкам, фінансовим, страховим та інвестиційним компаніям залучати клієнтів. Усі наші заняття були спрямовані на українського клієнта та український продукт.
Зараз команда SalesDoubler проєкту Treeum, який займається лідогенерацією та аффілейт маркетингом, пробує свої сили на інших ринках як глобально, так і в окремих країнах. У нашій географії їх уже з десяток: Філіппіни, В'єтнам, Шрі-Ланка, Мексика, Польща, Румунія, Колумбія та інші. Деякі з них ми зайшли ще до війни. Зокрема, у Шрі-Ланці ми навіть змогли зайняти впевнене місце і показували відмінні результати зростання. Але на початку квітня там почався військовий переворот, і ми перемкнули з неї фокус команди. Нам вже не звикати.
Плануємо масштабувати й інвестиційний напрямок. Нещодавно ми випустили з бети інвест-додаток Multi Invest. Поки я не готовий розкривати всі карти, але ми вже думаємо про запуск цього продукту на інших ринках.
Про переїзд
Виїжджати з Києва спочатку не планували. Але на 7-й день війни вирішили зібрати команду ключових керівників в одному місці. Підбирали ми його, виходячи з кількох параметрів: розвинена інфраструктура, доступність житла та приміщень для оренди, близькість до кордону, кількість повітряних тривог у регіоні. Обрали Чернівці.
Житло знайти було дуже складно і коштувало воно вдвічі більше за київські довоєнні аналоги. Протягом першого тижня змогли орендувати кілька квартир та фактично облаштувати там гуртожиток. Дивно, але всі квартири чомусь були поряд. Потім ми зрозуміли, що вони прилягають до аеропорту.
Переїжджати захотіли не всі, але загалом реалізувати задумане нам вдалося, і частина команди працює у нашому тимчасовому офісі вже місяць із гаком. Озираючись назад, бачу, що це було дуже правильне рішення: піднялася продуктивність команди керівників, прискорилося прийняття рішень та зміцнився командний дух. Але ми тут ненадовго, половина вже повернулася до рідного Києва.
Про відновлення
Вже очевидно, що економіка України дуже постраждала. Держава робить кроки, щоб допомогти бізнесу. Але це термінові заходи, вони не можуть бути достатнім стимулом для відновлення економіки та бізнесу після таких руйнівних подій.
Я думаю, що після війни держава має виступити головним інвестором та замовником у всіх без винятку галузях економіки, щоб забезпечити стартові позиції для її відновлення. Насамперед забезпечити високий рівень зайнятості.
Гроші мають дістатись не лише великим, а й середнім, і навіть маленьким бізнесам. У всіх має бути простий та прозорий доступ до держзакупівель. У такий спосіб ми зможемо дати шанс відновитися найактивнішому класу підприємців.
Про майбутнє
Ми в Treeum активно продовжуємо працювати на благо України та українців. Це одна з найсильніших відповідей, яку ми можемо дати ворогові сьогодні.
За перший квартал 2022 року ми заплатили понад 5 мільйонів гривень податків та матеріально допомогли фонду “Повернись живим” та іншим ініціативам на суму понад 1 мільйон.
Ніхто не може назвати точних термінів, коли ця війна закінчиться. Тому я вважаю, що і компаніям, і окремим співробітникам потрібно просто не зменшувати обертів. Нам не можна допустити, щоб погас наш “козацький драйв”.
Весь вітчизняний бізнес крутий, просто через те, що ми з України. Лише українські компанії мають такий досвід управління бізнесом в кризу: відкидати все зайве, фокусуватися на головному, приймати швидкі рішення і блискавично розбудовувати процеси. Це досвід, отриманий у важких умовах, проте саме він дає нам змогу винести безцінні життєві уроки та стати сильнішими.
Вираз “Be Brave Like Ukraine” не просто так стає нашим новим світовим брендом. Ми згуртовані та міцні, як ніколи раніше. І у нас лише один шлях – вперед.